Прогноз Кравчука

Екс-президент вважає, що народні бунти в Україні – неминучі Перший президент України Леонід Кравчук днями заявив про те, що у людей терпець ось-ось урветься і по всій країні прокотиться хвиля соціальних протестів.

“Українці завжди жили небагато. Але такої ситуації, як зараз, ніколи не існувало. Рівень життя за півтора року як мінімум впав удвічі. Українці – народ терплячий, але нерви здають. Україна готова до соціальних вибухів і непокори. Я абсолютно впевнений в тому, якщо влада нічого не зробить, по країні прокотиться хвиля різних протестів і бунтів”, – сказав Кравчук. Чи справді вже визріла ситуація для економічних протестів? — Так. Проблема в тому, що уряд, який прийшов до влади після Майдану, продовжує ту саму політику, яка велася у нас протягом багатьох років, – переконаний Володимир Чемерис, засновник громадської організації – Інституту “Республіка”. – Проводять лише ті реформи, які передбачають збільшення доходів незначної частки населення та ігнорування потреб інших соціальних груп. Приміром, у зв’язку з падінням цін на імпортний газ нещодавно влада знизила вартість блакитного палива для промислових споживачів. Натомість для населення, яке ледве зводить кінці з кінцями, ціна досі становить 7188 гривень за тисячу кубів. При цьому істотно підвищувати зарплати людям ніхто не планує. — Ми бачимо, що рівень пенсій і мінімальних зарплат упав нижче від планки бідності, яка встановлена для країн Центральної Європи, – додає Володимир Панченко, директор Інституту економічних і соціальних досліджень імені Олександра Поля. – Якщо для Африки межа бідності десь на рівні 1 долара, то для таких країн, як наша, – 4,3 долара. Це 3225 гривень на місяць. Саме на такому рівні має бути у нас мінімальний дохід на одну особу. Якби цього вдалося досягти, була б знята економічна причина протестів. Натомість поки що в нашій державі мінімальна заробітна плата на рівні 1378 гривень, а прожитковий мінімум — 1330 гривень. — Яка ймовірність того, що дійде до соціального вибуху? В. Чемерис: — У нас усі революції, які відбувалися, мали різні приводи: розгін Євромайдану у 2013-му, президентські вибори у 2004-му, однак ключовими у всіх випадках були соціальні причини. І ці причини, ці соціальні суперечності досі нікуди не зникли. Отож, можна сказати, на 100% впевнений, що незабаром можна чекати соціального вибуху. В. Панченко: — Ймовірність дуже висока, вважаю – понад 50%. Кредит довіри до уряду вичерпано. Однак Кабмін перебуває в ілюзії того, що він завдяки піарним діям контролює ситуацію, хоча насправді це не так. При цьому, як свідчать опитування, уже більше, аніж третина людей готові до протестів. Пригадуєте, у 2013-му цифра 25% нікого не переконувала, що населення готове до спротиву? Але, тим не менш, він відбувся. Однак, якщо Президент і парламент змiнять уряд, це може дати народу надію. Люди можуть повірити в програму нового Кабміну й це вгамує протести. — Хто б міг взяти участь у таких протестах? В. Панченко: — Думаю, початися все може з робітничих протестів. Зважаючи на складний стан економіки, не виключені масові скорочення на заводах. А якщо в місті, де лише одне велике підприємство, без роботи залишаться кілька тисяч осіб, це може спонукати їх вийти на вулиці. В. Чемерис: — Вважаю, ініціатором виступить малий i середній бізнес, якому, попри обіцянки, влада не полегшує, а лише ускладнює життя, та фермери, яких бюджет на цей рік, за великим рахунком, залишив ні з чим. Також, звісно, підключиться інтелігенція, а потім і всі інші верстви населення. — І коли саме можлива реалізація такого сценарію? В. Панченко: — Свята закiнчуються, заощадження тануть. Незабаром рахунки за підвищеними комунальними тарифами викликатимуть не просто занепокоєння, люди не будуть мати можливості платити. Крім того, наростатиме загальна соціальна незадоволеність. Думаю, ситуація визріє навесну, можливо, в березні. В. Чемерис: — Мені важко сказати, коли чекати значного наростання протестів: за кілька місяців чи пізніше. Складно навіть сказати, чи вони стануться цього року. Однак, коли є передумови для виникнення соціального вибуху, він буде. — Що може стати останньою краплею, після якої люди уже не витримають? В. Чемерис: — Будь-який сірник, піднесений до бочки з вибухiвкою. От, до прикладу, в Україні росте робітничий рух, на Львівщині та у Кривому Розі страйкували шахтарі, був страйк транспортників у Києві. І якщо до людей, які борються за свої права, спробують застосувати силу, це може стати тією іскрою, яка призведе до соціального вибуху. — Чи в разi соціального вибуху влада на нього відреагує? І якою може бути реакція? В. Панченко: — Будь-яка влада в парламентській демократії повинна діяти в рамках законодавчого поля. В іншому разі наслідки будуть плачевними. Згадайте, як за часів Януковича народ вимагав відставки силового блоку та прем’єр-міністра. Після того, як влада проігнорувала вимоги, протести посилилися. Очевидно, що владі потрібно буде робити кроки назустріч людям. В. Чемерис: — А я боюся, що в нас влада не настільки розумна, як би хотілося, і її реакція буде різкою. Думаю, будуть намагання придушити протести. Та Україні потрібно пройти цей етап, щоб справедливість перемогла. Ірина КОВАЛЕНКО, газета “Експрес”
Читайте більше тут.