Скарб і комплекс знахідок доби козаччини із села Жаботин

Ляшко Ю.

Скарб і комплекс знахідок доби козаччини із села Жаботин

В той період Жаботин відігравав роль військового і торго­вельного центру, який прикривав із заходу козацьку столицю Чигирин і родинний маєток гетьмана Б. Хмельницького. Тим більше, що в містечку в той час уже існувала фортеця із дерев`я­ними баштами і двома лініями укріплень у вигляді ескарпів та ровів.

На жаль час та господарська діяльність людини, майже повністю стерли з лиця землі сліди оборонних укріплень і саму фортецю, однак, ще в деяких місцях можна помітити окремі залишки оборонних споруд, а земля час від часу нагадує цікавими знахідками про минуле козацького містечка Жаботина.

Так навесні 1998 року в господарстві жителя села Жаботина Бердника ЯЛ. його дочка, виконуючи сільськогосподарські роботи, знайшла на городній грядці незвичайну річ, яка виявилась унікальною жіночою прикрасою середини XVII ст. [9, 5340].

Ця прикраса представляє собою ланцюжок загальною довжиною 1320 мм, який складається із 722 кілець діаметром 12 мм, спаяних між собою методом кольчужної зв`язки в три кільця і замкнених у коло діаметром 400 мм.

Виготовлена прикраса із білого металу — найвірогідніше срібло, загальна вага 113 грам. На цей ланцюжок методом кільця через отвір причеплені (збереглися) три срібні монети. Однак по місцях залишків дротяних кілець видно, що монет було більше, принаймні не менше шести штук.

Монети, що збереглися, представлені грошовими одиницями українського грошового ринку ХVІ-ХVIIст. і належать доРозмінних монет Речі Посполитої. Зокрема, коронним грошем карбування Сигізмунда І Старого (1506-1548) з датою 1539 року [3, 209],трояком карбування Сигізмунда III Вази (1587-1632) в місті Ризі у 1618 році [4, 211] та коронним трояком того ж короля карбованим у 1623 році. [5, 253].

Всі згадані монети досить доброго стану збереження, хоча і мають сліди потертості окремих деталей зображення і напису. По датуванню наймолодшої монети можна зробити припущення, що знайдена прикраса виготовлена не раніше 1623 року, хоча зрозуміло це умовне датування, так як інші монети, що були на прикрасі відсутні.

Оглядаючи загальний вид прикраси, видно, що окремі кільця деформовані, вірогідніше від пошкодження сільськогосподарськими знаряддями. Сама ж прикраса є чудовим витвором майстра-ювеліра і представляє собою жіноче намисто, прикрашене срібними монетами. Можна припустити, що належало воно якійсь заможній козачці середньовічного Жаботина, а потім було заховане, як скарб.

Автором даної статті, одразу після знахідки було проведено детальне обстеження прилеглої території загальною площею більше 3 га, що на даний час є частиною вулиці і присадибних ділянок жителів села. І це обстеження дало досить цікавий комплекс знахідок датованих пізнім середньовіччям.

Зокрема, на присадибних ділянках було зібрано чималу кількість фрагментів кераміки, 48 шт. яких є фрагментами датованими по орнаменту серединою XVII поч. XVIII ст. Орнамент, як правило, розмальований червоним ангобом або геометричним штампом. По типу керамічних виробів це глечики, горщики, миски, тикви, макітри, покришки тощо. Аналогічний вид посуду був знайдений під час археологічних досліджень Переяслава [8, 59-63].

Серед керамічного матеріалу також траплялися і фрагменти кахлів з геометричним і рослинним орнаментом подібні до знайдених у Чигирині, Суботові, Мотронинському городищі [1, 83-87], а також три фрагменти глиняних люльок з штамповим орнаментом, білого кольору.

Також було знайдено і кілька фрагментів гутного скла, однак невеликий розмір уламків не дає точного встановлення приналежності скляного посуду.

З побутового матеріалу на дослідній території було знайдено: свинцеву кулю, діаметром 10 мм, очевидно від пістоля, кремінь трапецевидної форми від замка вогнепальної зброї, а такої скляну багатогранну прозору намистину з кришталю діаметром 8 мм. Подібний тип намиста був знайдений на полі Берестецької битви 1651 року [6, 194]. Також було знайдено бронзову крупа платівку діаметром 30 мм, вірогідніше від кінської збруї, та кістяну накладку від руків`я ножа, подібні ножі походять із поля Берестецької битви [7, 180], та глиняне циліндричне пряслице темно-синього кольору з трохи звуженим верхом.

Знахідка скарбу, а також комплекс речей, знайдених на прилеглій території, свідчить про знаходження тут в добу пізнього середньовіччя козацької осади, яка безпосередньо підпорядковувалась Жаботинській фортеці, так як відстань від місця знахідки до залишків замчища становить напряму 1500 метрів. Це поки що перша знахідка на території сучасного села Жаботин комплексу культурних залишків доби козаччини. Можна сподіватися, що подальші дослідження принесуть нові цікаві результати, які проливають світло на славне минуле нашого краю.

Посилання

1. Гугля В. Пізньосередньовічні кахлі с. Суботова. / Нові дослідження пам`яток козацької доби в Україні/віт. 10. – Київ, 2001. – С. 83

2. Дмитренко В.І. Жаботин. / Історія міст і січ Української УРСР. Черкаська обл. / АН УРСР. – Київ, 1972. – С. 310.

3. Рябцевич В.Н. О чем рассказывают монеты. – Минск, 1969. – С. 209 (табл.13)

4. Там же. С.211 (табл. 26).

5. Там же. С. 253 (табл. 23)

6. Свешніков І.К. Битва під Берестечком. – Львів, 1993. – С. 194

7. Там же. – С. 180

8. Тетеря Д. Пізньосередньовічні матеріали з охоронних досліджень у Переяславі 1998-1999 рр. / Нові дослідження пам`яток козацької доби в Україні/вип. 10. – Київ, 2001. – С. 59-63.

9. Фонди Кам`янського державного історика-культурного заповідника №5340 (о).


Стаття надрукована у збірці «Чигиринщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції 17-18 травня 2006 року». – Черкаси: «Вертикаль», видавець ПП Кандич С.Г., 2006 – с.72-74.