Лівобережні полки в складі російської армії в 1735-1739 рр.: проблема субординації.

Сучасним українським історикам доводиться надолужувати нерозробленість багатьох аспектів вітчизняної історії. Незважаючи на традиційність воєнно-історичної тематики, велика кількість тем та проблем потребують вивчення, в тому числі в, здавалося б, благополучній царині історії козаччини. Воєнна історія лівобережного козацтва у ХУІІІ ст. досліджена слабко. Відповідно, це стосується і участі лівобережних козаків у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр. Як українські, так і російські автори зачіпали цю проблематику в своїх роботах [7,8,11,12,13,14], проте цілісно тема не розроблялася.

Археографічний аспект в епістолярній спадщині академіка Д.I.Яворницького

Iнституалiзацiя археографiї як науки передбачає, окрiм всього, й дослiдження її розвитку, тобто iсторiографiї археографiї. На становлення української археографiї, виокремлення її в самостiйную науку впливали, окрiм внутрiшнiх законiв розвитку самої науки, ще й соцiально-полiтичнi змiни в українському соцiумi, загальний розвиток науки i культури, що сприяло пiднесенню наукового й масового iнтересу до одних джерел (пам’яток писемностi) й «iгноруванню» та штучному вилученню з наукового обiгу iнших джерел. Кожнiй добi iсторичного розвитку притаманнi свої «прiоритетнi» види писемних джерел (лiтописи, хронографи, хронiки, мемуари, спогади, щоденники, епiстолярiї тощо). Нерiдко та чи iнша публiкацiя джерел, чи їх камеральне опрацювання є результатом подвижницької дiяльностi того чи iншого вченого, або колективу археографiв, залежить вiд наукових зацiкавлень учених-археографiв.

Внесок О.М.Лазаревського у діяльність історичного товариства Нестора-літописця

Історичне товариство Нестора-літописця (далі – ІТНЛ) було одним із перших наукових осередків в межах України, яке спрямувало свою основну діяльність на вивчення вітчизняної історії та публікацію історичних джерел, що стосувалися окремих її аспектів. Засноване воно було ще в 1872 р. при Київському університеті Св. Володимира й продовжувало свою діяльність до 1931 р., коли в процесі реорганізації ВУАН та фактичної ліквідації громадського сектора науки, що існував при ній, припинило своє існування. Слід зазначити, що наведена вище дата заснування товариства не підтримується одностайно всіма дослідниками його діяльності. Так, наприклад, в “Енциклопедії українознавства” датою його заснування вказано 1873 р. [8,с.886], а сучасний український дослідник М.Колесник, хоч і не в категоричній формі, висловився за те, що “справжня історія Товариства розпочалася з початку 1874 р., коли затверджене ІТНЛ та відхилене урядом КТІСЛ [Київське товариство історії, старожитностей і літератури при Київському університеті, проект створення якого був запропонований М.О.Максимовичем, але відхилений урядом – В.В.] злилися в єдине “товариство Нестора Літописця, що перебуває при Імператорському Університеті Св. Володимира для розробки російської історії, археології та літератури” [15,с.52]. Цікаво, що 25-річчя ІТНЛ відзначалося саме в 1899 р., коли на ювілейному засіданні було зачитано доповідь тодішнього його голови М.Дашкевича з оглядом діяльності товариства за весь попередній період від часу заснування (згодом вона була опублікована окремим виданням) [6].

Проблеми політичної історії Великого князівства литовського у науковій спадщині С.М.Соловйова

В наш час, коли йде процес становлення новітньої вітчизняної історіоґрафії, однією з найбільш нагальних потреб є створення сучасної концепції історії України. Проте здійснити це можливо, лише розглядаючи історію нашої країни в нерозривному зв’язку із загальноєвропейським історичним процесом і, насамперед, історією Центрально-Східної Європи.

Деякі аспекти воєнного мистецтва та морально-психологічних питань у битві під Берестечком 1651 року

Автор проводить дослідження аспектів воєнного мистецтва та морально-психологічних питань у битві під Берестечком 1651 року.

Погляд на деякі аспекти раннього періоду розвитку міста Дніпропетровська

Суперечки щодо заснування міста Дніпропетровська точаться вже не одне десятиріччя. Якось не пощастило місту на Дніпрі на усталену, стабільну дату народження. Кожне століття приносило нову дату виникнення міста з новим обґрунтуванням. У ХІХ ст. 100-річний ювілей Катеринослава святкували у травні 1887 р. Наступне сторіччя для Дніпропетровська минуло швидше ніж очікувалось. 200-річний ювілей дніпропетровці святкували не у 1987 р., а у 1976 р. Як перша так і друга дата спираються на події, які не дають достатніх підстав твердити про реальне виникнення міста, яке зараз носить назву Дніпропетровськ.

Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

Історичне краєзнавство на Дніпропетровщині в останні роки розвивається дуже динамічно. Наразі однією з найбільш дискусійних є проблема часу заснування м.Дніпропетровська. З концептуальними підходами можна ознайомитись, наприклад, у роботах Є.А.Чернова та Г.К.Швидько [7; 8] У полеміці автори звертаються до історії фортеці Кодак. Минуле цього населеного пункту вже доволі вивчене і пропоновані для екскурсії матеріали переважно взяті з робіт Мицика Ю.А., Стороженка І.С., Ковальова А.М. [3; 4; 5; 6]

Нові дослідження археологічних пам`яток в пониззі Самари.

Влітку 2002 р. науковцями Дніпропетровського національного університету при участі студентів історичного факультету, що знаходилися на археологічній практиці, були проведені дослідження археологічних пам’яток поблизу селища Шевченко, на території пів-острова, що був утворений р.Самарою та її правою притокою р.Кримкою. Обстеження цього мікрорайону пов’язано з місцезнаходженням тут унікальної пам’ятки доби козацтва – Богородицької фортеці.

До уточнення місцезнаходження містечка Самари (Старої Самари),

Стаття присвячена співставленню історіографічних, картографічних та археологічних даних з метою локалізації місце розташування запорозького міста Самара (Стара Самара) та російських Богородицької і Новосергіївської фортець.

Знахідки фальшивих півтораків Сигізмунда III на території козацького містечка Самарь.

До нашого часу на північній околиці селища Шевченко в межах Дніпропетровська (правий берег р.Самара, поблизу її гирла) збереглися рештки укріплень Богородицької (Новобогородицької) фортеці. В ході дворічних розвідок та розкопок на теренах фортеці, проведених силами співробітників лабораторії археології Придніпров’я та студентів історичного факультету ДНУ була зібрана цікава колекція артефактів XVI – XVIII ст.