Святослав Чирук, к.і.н., співробітник Інституту суспільних досліджень Пам’ятники, споруджені на честь царів і їх слуг, і такі, що не представляють інтересу ані з історичної, ані з художньої сторони, підлягають зняттю з площ та вулиць і, частково, перенесенню на склади, а частково, використанню утилітарного характеру. Декрет «Про зняття пам’ятників, споруджених на честь царів і їх слуг, …
Професор Північно-Західного університету (Іллінойс, США) Йоханан Петровський-Штерн дав розлоге інтерв’ю Інституту суспільних досліджень на актуальні та дражливі теми для україно-єврейських відносин. А саме, про долю євреїв часів повстання Б. Хмельницького, про причетність Симона Петлюри до єврейських погромів у 1919 році, про ставлення Нестора Махна до євреїв. У першій частині інтерв’ю Й. Петровський-Штерн подав наукову точку …
Share List Панченко В.Г. Сучасні стрімкі урбанізаційні процеси, поряд з підвищенням рівня міграцій населення, зумовлюють концентрацію технологічного, інтелектуального, людського та економічного потенціалу у містах. Загальносвітові тенденції на тлі глобалізаційних процесів сприяють мобільності ресурсів, передусім людських, у зв’язку з чим на одне з перших місць вийшов критерій комфортності середовища для людини. В умовах, що склалися …
З 2007 р. Інститут суспільних досліджень (ІСД) на чолі з Володимиром Панченком став всебічно сприяти археологічному дослідженню і збереженню унікальної пам’ятки козацької доби — Старої Самарі. Це — один з небагатьох археологічних об’єктів, розташованих на території міста Дніпропетровська, котрі відносно добре збереглися і є надзвичайно перспективними для наукового вивчення, реконструкції та туристичного використання. Як поселення Стара Самарь згадується …
Заселение казаками Закубанья и Черноморского побережья стало важной составляющей стратегии русского командования в войне на Северо-Западном Кавказе. Казачья колонизация должна была стать действенным средством в достижении основной цели — покорение горцев. Но одновременно, она стала и трагической страницей в истории кубанского казачества, основой которого было славное Черноморское войско.
В 2010 году весь мир отметит 65-летие окончания Второй мировой войны. С каждым годом остается всё меньше участников и свидетелей той страшной трагедии. Но, к сожалению, сегодня в канун Победы и в Украине, и в России, да и вообще на всем «постсоветском пространстве» проводятся попытки (во многом успешные) фальсификации истории вообще, и истории Великой Отечественной войны, в частности. То тут, то там всё чаще раздаются голоса, призывающие к пересмотру результатов Великой Победы. Со страниц газет и журналов, с экранов телевизоров на сознание людей не знавших и не видящих тех событий мутным потоком льётся неправда.
Кубанские украинцы, как и украинцы вообще, народ уникальный, имеющий историческую закваску жизнестойкости, а потому способный выживать, сохраняя свою национальную идентичность практически при любых обстоятельствах. И главное, умеющий метко, по народному, характеризовать жизненную ситуацию. Не случайно, о щедрых обещаниях украинских чиновников, которые никогда не выполняются, на Кубани, как впрочем и в Украине, часто говорят: «Обіцяв пан: “кожух дам!”, та тіки слово тепле»…
(Надруковано у збірнику «Сучасні проблеми архітектури та містобудування». Вип.16. — К.: КНУБА, 2006. — С.112-124)
На правому березі славетної річки Дніпро розташоване місто, яке своїм багатим історичним минулим та мальовничим виглядом, давно приваблює численних дослідників науковців та творчих людей — це Нікополь.
(Надрукована у збірнику «Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень». Вип.3. — К.: Фенікс, 2007. — С.145-158)
Географічні та етнічні особливості території визначають розвиток своєрідної і специфічної культурної традиції. Регіони з індивідуальними природно-кліматичними умовами, етнічним складом, природними ресурсами утворюють своєрідний комплекс зі своїми неповторними рисами.
(Надрукована у збірнику «Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень». Вип.2. Ч.2. — К.,2007. — С.160-165).
У книзі „Історія міст і сел. Української РСР” виданої у 1977 році читаємо на сторінці 744: „…Новокиевка (до 1918 года — Царская милость)… Сельсовету подчинены села Вольное, Добрая Надежда, Ильинка и Новокаменка..” На півдні Томаківського району Дніпропетровської області Ви вже не знайдете Грушівки або Гологрушівки, ця назва назавжди зникла з сучасних карт, але за допомогою старовинних карт та архівних джерел ми можемо повернутися у часи давно минулі.