Категорії «Мікроісторія та краєзнавство»

Краєзнавство та історична пропедевтика: проблеми методології

Патріота і громадянина неможна виростити, не прищеплюючи людині з дитинства трепетну любов до своєї землі, до рідного міста чи села. Роль школи у пропаганді наукових знань про Україну, про її народ неможливо переоцінити. І дуже важливо, щоб діти були не просто пасивними слухачами чи читачами, а й співтворцями тих духовних багатств, які народжуються на наших очах. П.Т. Тронько. Історичне краєзнавство: кроку нове тисячоліття (2000р.)Історичне краєзнавство як предмет дослідження постійно актуалізується в конкретно-історичних, історіографічних та педагогічних працях. Інша роль — ілюзорно менше актуальна відводиться історичній пропедевтиці як проблемі, здавалося б, уже давно вирішеній. Але сучасний стан розробки основоположних документів щодо змісту історичної освіти (стандарту, концепції, програм, методичних рекомендацій та ін.) змушує знову звертатися не тільки до пропедевтики, а й до тих могутніх засобів “введення” людини у світ історії, чим є, безсумнівно, історичне краєзнавство.

До питання про будівництво церков у козацькій паланці.

До недавнього часу в Історичній науці і громадській свідомості була поширена думка, що запорозькі козаки вели досить розгуль¬ний спосіб життя, мало дбаючи про Бога та моральні цінності. Ця думка ґрунтувалася на уявленні про релігійну людину як таку, котра повинна жити як ідеальний чернець, не пропускаючи жодної служби і дотримуючись усіх постів. Цьому також сприяло жартівливе зображення запорозьких козаків у народних піснях такими, що не можуть відрізнити «попа від козла і церкву від «скирти».

Культурно-духовная жизнь Екатеринослава конца XIX – начала XX века на страницах справочно-статистических изданий города

В историографической традиции к справочно-стати¬сти¬че¬ской литературе, издаваемой в Екатеринославе в конце XIX — начала XX вв., сложилось потребительское отношение. Современные исследователи, часто не называя даже издания, используют, прежде всего, статистические данные для изучения тем, посвещенных хозяйственно-промышленному развитию региона. Вместе с тем данный источник несет значительную информацию по истории культурно-духовной жизни города, содержащуюся в аналитических статьях, статистических таблицах, справочных материалах, рекламных объявлениях и фотодокументах. Попытка раскрыть возможности справочно-статистических изданий для изучения данной темы и предпринимается в настоящей публикации.

Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

Історичне краєзнавство на Дніпропетровщині в останні роки розвивається дуже динамічно. Наразі однією з найбільш дискусійних є проблема часу заснування м.Дніпропетровська. З концептуальними підходами можна ознайомитись, наприклад, у роботах Є.А.Чернова та Г.К.Швидько [7; 8] У полеміці автори звертаються до історії фортеці Кодак. Минуле цього населеного пункту вже доволі вивчене і пропоновані для екскурсії матеріали переважно взяті з робіт Мицика Ю.А., Стороженка І.С., Ковальова А.М. [3; 4; 5; 6]