Категорії «Біографістика»

А починалося все так. На початку 1990-х рр. я мала досить смутне уявлення про В.Г.Полетику і ніяк не передбачала, що серйозно зацікавлюся його персоною. Та в січні 1991 р. на конференції в Запоріжжі я почула доповідь свого наукового керівника професора Ганни Кирилівни Швидько, присвячену аналізу “Записки о малороссийском дворянстве” В.Полетики [1]. Відтоді це прізвище почало “переслідувати” мене. Працюючи над дисертацією, під час бібліотечних і архівних розшуків все частіше натрапляла на полетикінські матеріали і кінець-кінців В.Г.Полетика, так само як і його батько Григорій Андрійович, зі згоди дорогої мені Ганни Кирилівни, надовго стали одними з центральних персонажів мого наукового життя.
Нині ім\’я Василя Григоровича Полетики добре знають ті, хто цікавляться історією України XVIII-ХІХ ст. Відомий громадський діяч, письменник, збирач історичних документів та стародруків, якого зараховують до кола українських патріотів початку XIX ст., як і його батько, він увійшов в історію, перш за все, як один з можливих творців “Історії Русів” та автор “Записки о начале, происхождении й достоинстве малороссийского дворянства. 1809.” Без згадки про нього не обходяться останнім часом навіть шкільні підручники з історії, політології тощо. Але, не дивлячись на таку пильну увагу, дослідники, як правило, обмежуються стереотипною інформацією, з тими оціночними та фактографічними неточностями, які затвердилися в історіографії і “перекочовують” з книжки в книжку. Дуже мало уваги приділяється подробицям життя та досить різноманітної діяльності В.Г.Полетики, що пояснюється, на мою думку, не лише дослідницькими завданнями та уподобаннями авторів, а й значним відривом від джерельної основи.

Читати далі

Дмитро Васильович Маркович репрезентував тип українського демократичного інтелігента-культурника другої половини XIX – початку XX ст. Його життя й діяльність додає цікавих штрихів до загальної картини розвитку українського національно-демократичного руху й літературно-культурного процесу в означений період. Постать Д.В.Марковича привертала увагу сучасників [3, 512-513; 18, 383, 388; 19, 114, 116], його біографія і творчість діставала загального висвітлення на сторінках енциклопедичних, довідкових видань [11; 16], підручників з літератури [4, 286-302]. Однак не можна не відмітити, що дана персоналія вивчена ще недостатньо. В зазначеній літературі абсолютно відсутні згадки про перебування Д.В.Марковича на Катеринославщині.

Читати далі

На сьогодні не можна поскаржитися на відсутність ґрунтовних робіт, присвячених життю і діяльності відомого дослідника Придніпровського краю, громадського діяча, археолога і мецената Олександра Миколайовича Поля. Досліджено його родовід, громадську, підприємницьку і культурницьку діяльність. Однак, все це зовнішні прояви його особистості, які лише відображали його внутрішню сутність. Для відтворення цілісної картини варто було б з`ясувати його духовний стан, якими інтересами та ідеями він жив, що його збувало, яке місце в його житті посідала родина тощо. Слід зазначити, що це Завдання не з легких, адже О.М.Поль не залишив спогадів, його епістолярна спадщина, яка дійшла до нас, не дозволяє в повній мірі розкрити його внутрішній світ. У розпорядженні дослідника є лише розрізнені побічні свідоцтва: декілька спогадів тих, хто його знав, десяток листів та три `надруковані наукові роботи О.М.Поля, стенографічні звіти його виступів у Катеринославського губернському і Верхньодніпровському повітовому земських зібраннях.

Читати далі

У праці проаналізовано наукову та громадсько-політичну діяльність професора Львівського університету, академіка Кирила Студинського в кінці ХІХ – першій половині ХХ ст.

Читати далі