К.і.н., доцент Олег Репан Краєзнавчі зацікавлення мого колеги, Валерія Кас’яненка, переважно зосереджені на такому об’єкті як Кам’янка Старожитня (Лівобережна). Обстежуючи різноманітні мапи, він натрапив на дві карти України відомого французького картографа Ніколя Сансона (Nicolas Sanson,1600-1667), на яких зображені цікаві об’єкти в гирлі р. Самара. Відомо, що Сансон брав за основу карти Ґійома Боплана. Автор підготував …
Третя частина циклу відео про символіку “Козака Мамая” присвячена атрибутиці – елементам, які зображені на народних картинах “Козак Мамай” окрім самого головного героя. Про особливості ландшафту, коней, зброю, музичні інструменти та інше – дивіться у цьому випуску. Григорій Лукич Іващенко – культуролог, історик, графік. Займається вивченням картярської традиції в українській культурі. Автор книги “Nехай козириться! …
Наші партнери з Інституту історії Дніпра КП Агентство розвитку Дніпра реалізують цікавий проект Відео історія Дніпра. Його завдання показати історичні та культурні нариси міста Дніпра-Дніпропетровська-Катеринослава кількох епох: козацької, імперської, радянської. На даний момент вийшло два відео сюжети. Про Катеринославського архітектора Андрія Достоєвського (рідного брата відомого письменника) Про козацьку основу майбутнього міста та поселення – зимівники …
Борис Черкас, д.і.н., Інститут історії України НАН України Місто Дніпро знаходиться в регіоні, який історично являв собою контрольну точку пересування населення та існування постійних поселень. Це спричинено в першу чергу географічним фактором. Відповідно для істориків перспективним є дослідження цього життя на різних етапах історії. Проте тут дослідник стикається з поширеним фактом в нашій степовій історії, …
Краще один раз побачити, аніж сто разів почути – правило, яке чи не найкраще підходить для того аби зрозуміти як розвивалась територія міста. Ідея створити «еволюцію міста Дніпро» на такий-собі «динамічній карті» народилася в нас під впливом схожих проектів для Лондона і Нью-Йорка. Завдяки поєднанню різноманітних джерел – карт, планів, списків вдалося відтворити природний розвиток …
Ми живемо в історичний час. Якщо ви цікавитесь життям великих постатей історії – як Наполеон, Гарібальді, Маннергейм чи Вашингтон, хочу вас порадувати – ви можете стати таким героєм, або бути в його команді. Або ж стати частиною великого процесу національного пробудження. І це не жарт, і не перебільшення. У наш час твориться історія та змінюється …
3 червня на історичному факультеті Дніпровського національного університету відбулась презентація книги “Етнонаціональний світ Придніпров’я”, яка вийшла за організаційного сприяння Інституту суспільних досліджень. Етнонаціональний світ Придніпров’я: колективна монографія. Частина 1. – Х.: ФОП Панов А. М., 2018. – 160 с. Підготовлена колективна монографія є першою частиною великого наукового проекту, розрахованого на чотири взаємопов’язані складові частини. …
19 квітня 2019 року в Дніпровському національному університеті відбулась IX Дніпропетровська обласна історико-краєзнавча конференція “Історія Дніпровського Надпоріжжя”. Співорганізатором заходу виступив Інститут суспільних досліджень. На конференції були присутні вчені, громадські діячі, службовці Дніпропетровської області. Обговорювали та представляли доповіді за кількома темами: Історичні постаті Придніпровського регіону Історія міст і сіл Дніпровського Надпоріжжя Суспільно-політичне життя та етнонаціональні …
Відео з презентації книги Г. Виноградова «Давньоруська державність: теологічно-лінгвістична модель та принципи практичної реалізації» Геннадій Миколайович Виноградов – відомий дніпровський історик, кандидат історичних наук, доцент, викладач Дніпровського гуманітарного університету, лінгвіст, спеціаліст по історії Середніх віків та Київської Русі. Перша частина. Особливості давньоруської медієвістики Вступна “теоретична” частина відео Чим є давньоруське середньовіччя для дослідника? Своєрідність середньовічних …
Нещодавно у Книгарні “Є” відбулась лекція Олега Репана к.і.н., доцента ДНУ, співробітника Інституту суспільних досліджень. Темою був “Російський вояк у запорозьких Вольностях XVIII століття: “свій”, “інший” чи “чужий”?” Постійна військова присутність Росії на теренах запорозьких козаків починається з кінця XVII століття, з побудови на місці поселення Самарь Богородицької фортеці. Значно збільшилася кількість російських укріплень в …