Категорії «Мікроісторія та краєзнавство»

До питання про будівництво церков у козацькій паланці.

До недавнього часу в Історичній науці і громадській свідомості була поширена думка, що запорозькі козаки вели досить розгуль¬ний спосіб життя, мало дбаючи про Бога та моральні цінності. Ця думка ґрунтувалася на уявленні про релігійну людину як таку, котра повинна жити як ідеальний чернець, не пропускаючи жодної служби і дотримуючись усіх постів. Цьому також сприяло жартівливе зображення запорозьких козаків у народних піснях такими, що не можуть відрізнити «попа від козла і церкву від «скирти».

Культурно-духовная жизнь Екатеринослава конца XIX – начала XX века на страницах справочно-статистических изданий города

В историографической традиции к справочно-стати¬сти¬че¬ской литературе, издаваемой в Екатеринославе в конце XIX — начала XX вв., сложилось потребительское отношение. Современные исследователи, часто не называя даже издания, используют, прежде всего, статистические данные для изучения тем, посвещенных хозяйственно-промышленному развитию региона. Вместе с тем данный источник несет значительную информацию по истории культурно-духовной жизни города, содержащуюся в аналитических статьях, статистических таблицах, справочных материалах, рекламных объявлениях и фотодокументах. Попытка раскрыть возможности справочно-статистических изданий для изучения данной темы и предпринимается в настоящей публикации.

Методика організації історико-краєзнавчої екскурсії на фортецю Кодак

Історичне краєзнавство на Дніпропетровщині в останні роки розвивається дуже динамічно. Наразі однією з найбільш дискусійних є проблема часу заснування м.Дніпропетровська. З концептуальними підходами можна ознайомитись, наприклад, у роботах Є.А.Чернова та Г.К.Швидько [7; 8] У полеміці автори звертаються до історії фортеці Кодак. Минуле цього населеного пункту вже доволі вивчене і пропоновані для екскурсії матеріали переважно взяті з робіт Мицика Ю.А., Стороженка І.С., Ковальова А.М. [3; 4; 5; 6]