Держава біля керма: Теорія і практика українського економічного націоналізму (ХХ – початок ХХІ ст.)

Панченко Володимир

Держава біля керма: теорія та практика українського економічного націоналізму (XX – початку XXI ст.): монографія. — Дніпро : Герда, 2017. — 340 с.
ISBN 978-617-7097-84-5

Монографія присвячена еволюції ідеї економічного націоналізму в теоретичному та практичному доробку українського націоналістичного руху. Автор проаналізував європейські та світові витоки економічного націоналізму, зокрема творчість Ф. Ліста і показав творення економічної ідеології ОУН в контексті цих ідей у роботах М. Сціборського, Л. Костаріва, Я. Моралевича. Цікавим є дослідження спроб ОУН та УПА застосувати ідеї економічного націоналізму на практиці в умовах Другої світової війни. В. Панченко довів, що у повоєнний період в діяльності «бандерівців» та «мельниківців» відбувається консервація попередніх здобутків, в той же час «двійкарі», зокрема А. Камінський, творчо доопрацювали спадщину 1920-30-х років. Після відновлення незалежності відбувся певний занепад економічного націоналізму, проте з початку 2000-х р. він активно відроджується.

Детальна інформація як замовити та придбати книгу “Держава біля керма” на сторінці

ЗМІСТ

Від автора …………………………………………………………………………………..3
ВСТУП ………………………………………………………………………………………6
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ …………………………………………11
1.1. Історіографія проблеми ………………………………………………………11
1.2 Джерельна база дослідження ……………………………………………….29
1.3 Теоретико-методологічні засади дослідження ………………………….44
Висновки ………………………………………………………………………………..53
РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОКТРИНИ ОУН У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД ТА СПРОБИ її ПРАКТИЧНОГО ВТІЛЕННЯ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ …………………55
2.1. Міжнародний контекст формування економічної
платформи українського націоналізму ……………………………………………… 55
2.2. Розробка економічної доктрини ОУН у 1920-х рр ……………………………… 75
2.3. Питання економічної політики в діяльності ОУН
після Першого конгресу (1929 р.) …………………………………………………….. 95
2.4. Спроби практичного втілення економічних принципів
ОУН у роки Другої світової війни ………………………………………………….. 112
Висновки ………………………………………………………………………………………. 136
РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА В ІДЕЙНИХ НАСТАНОВАХ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО РУХУ ПОВОЄННОЇ ДОБИ 138
3.1. Розвиток українських націоналістичних організацій
в еміграції після Другої світової війни ……………………………………………. 138
3.2. Економічна проблематика в ідеології ОУН(б) кінця
1940-х-1980-х рр ………………………………………………………………………….. 158
3.3. Принципи економічної політики в інтелектуальному
доробку «двійкарів» …………………………………………………………………….. 182
3.4. Економічна складова в ідеології повоєнної ОУН(м) ……………….. 195
Висновки ………………………………………………………………………………………… 208
РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ ІДЕОЛОГІЇ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІЗМУ ………………………………………………….. 212
4.1. Легалізація та діяльність ОУН в Україні після
рдновлення незалежності 1991 р ………………………………………………………… 212
4.2. Засади економічної політики в програмних документах
українських націоналістичних партій та організацій …………………………… 219
4.3. Дискусії з економічної проблематики в українській
націоналістичній думці 1990-х – початку 2000-х рр …………………………….. 230
4.4. Роль держави в економічному житті України в ідеології
сучасного націоналістичного руху ……………………………………………………… 244
4.5. Аграрне питання в економічній платформі українського
націоналізму…………………………………………………………………………………….. .251
4.6. Проблеми промислового розвитку в ідеології сучасних
націоналістичних партій та організацій………………………………………………. 261
4.7. Фінансовий сектор в економічній платформі сучасного
Іукраїнського націоналізму …………………………………………………………….. ..273
Висновки ……………………………………………………………………………………….. 285
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………………………….. 290
І. ДЖЕРЕЛА ……………………………………………………………………………………..304
А) Архівні джерела…………………………………………………………………………….304
Б) Опубліковані джерела….. ……………………………………………………………… 307
ІІ. ЛІТЕРАТУРА ………………………………………………………………………………. 323
ІІІ. ДИСЕРТАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………………………….334

 

ВІД АВТОРА

Зростання економічного націоналізму в Україні отримало потужний поштовх з моменту публікації в 2009 році моєї першої монографії про економічну платформу ОУН, в якій стверджувалося, що українські націоналісти базували свої економічні підходи на постулатах Фрідріха Ліста. Не дивлячись на економічну кризу в світі і Україні, тоді вважалося, що альтернативи неоліберальній політиці не існує, а деякі інструменти економічного націоналізму, що виникали в післякризовий період у вигляді імпортозаміщення і протекціонізму, сприймалися як елементи корупційного лобізму олігархічних фінансово-промислових груп. Економічний націоналізм сприймався як суто історичний факт або як шкідлива теорія. Однак перемога Дональда Трампа на виборах в США ознаменувала початок відкритого озвучування переходу від політики неолібералізму до політики економічного націоналізму країною – апологетом необмеженого ринку. Американські вибори та затяжна криза, що триває в Україні вже 8 років, спонукають спеціалістів в нашій країні по новому дивитися як на сучасні інструменти економічної політики, так і на історію їх розвитку. Лунає також потужна критика неоліберальної політики через розшарування доходів у розвинутих країнах між багатими та бідними та зменшення кількості представників середнього класу, що сталося через її використання. Нищівного удару по неолібералізму завдають соціально спрямовані партії, а також ліві зі свого боку. Практика міжнародної торгівлі також потребує інших шляхів і підходів. Провали переговорів в рамках СОТ показали, що безкінечна низка розширених угод про вільну торгівлю поступається місцем регіональним та двостороннім угодам. У деяких випадках відбувається призупинення вільної торгівлі, не підписуються раніше заплановані угоди.
Зазнала фіаско політика Міжнародного Валютного Фонду, в питанні надання стандартних рекомендацій нерозвинутим країнам. З’явилася велика кількість публікацій, в тому числі нобелівських лауреатів, що стверджують, що безперспективним є дотримання умов Вашингтонського консенсусу в умовах глобальної конкуренції. Ця форма впливу на економіку веде нерозвинуті країни до тотальної бідності і, як наслідок, турбулентності і воєн. Однак спроби відновити застарілий світовий порядок, базований на уявленні про світовий ринок, що вічно розширюється, тривають. Відтак тривають і спроби відновити міжнародну торгівлю у старих формах. Тому продукується також велика кількість інформації, що показує хибність, шкідливість і глобальну небезпечність економічного націоналізму.
Критика націоналізму в цілому і економічного націоналізму зокрема підсилюється тими процесами, що відбуваються у політичній і геополітичній сфері. Брекзіт, спроби Каталонії відновити незалежність, процеси відокремлення Шотландії – всі ці та інші ознаки майбутнього розпаду Європейського союзу не тільки як політичного утворення, що мало вінчати спільний розвиток, але і економічної ідеї спільного ринку, роблять саме слово «націоналізм» надзвичайно небажаним для багатьох. Націоналізм як явище, як система цінностей і як система економічних поглядів піддається жорсткій критиці.
В цих умовах такі нації, як українська, отримують необґрунтовані звинувачення. Молоді нації потребують не постмодерного розмивання ідентичності, що було ще кілька десятиліть тому беззаперечним трендом, а нового модерну – поєднання ефективних інструментів націотворення, що гідно зарекомендували себе у ХІХ-ХХ ст. та постмодерних практик.
Нові нації, які лише стали на шлях державного життя, потребують реальних дискусій, а не звинувачень. Українська держава перебуває під тиском пропаганди і агресії Росії, що використовує будь-які можливості для ослаблення процесу становлення нової української нації, однак також перебуває в оточенні дружніх та начебто прихильних до її розвитку європейських держав. Однак вони транслюють стару теорію розвитку ЄС, наголошуючи на сприянні локальним спільнотам з ослабленням державних інституцій, з одночасним посиленням наднаціональних інституцій. Тому для них термін націоналізм, а відтак усі продукти від цього поняття є шкідливими і небезпечними.
Отже, розгляд одного з найважливіших аспектів розвитку економічного націоналізму в українській економічній теорії та практиці є більш ніж актуальним. Важливим є те, що економічний націоналізм ОУН та і сучасний український розвиток економічного націоналізму є частиною світового надбання, що лежить у передових теоріях ХІХ-ХХ століття (Ф. Ліст та його послідовники). Також вони є частиною загальносвітового процесу.
Після 2013 року в Україні різноманітні політичні сили , що не відносять себе до націоналістичних (Радикальна партія, Народний Фронт, БПП) почали звертатися до економічного націоналізму. Це обумовлено безпрецедентною кризою в Україні, деіндустріалізацією, депопуляцією. Проте вагомою причиною є також зміна ставлення до економічного націоналізму світових партнерів України. У економічного націоналізму з’явився свій замовник – сучасний український середній бізнес. Ерік Райнерт – сучасний послідовник Фрідріха Ліста і представник «Іншого Канону»(альтернативного до неолібералізму наукового напряму), став популярним автором в Україні, певною мірою – навіть гуру економічної думки для представників реального сектора і фінансового сектора. Поступово ці ідеї переміщуються і в сектор, що представлений ІТ та іншими «новими» напрямами. Тому я досить позитивно оцінюю сучасні тенденції української економічної думки, про прямих попередників яких йдеться у цій монографії.