Співробітник Інституту розповів про декомунізаційні процеси у м. Дніпро

Декомунізація у місті Дніпро пройшла на задовільному рівні. Місцева влада загалом виконала норми законодавства. Таку думку висловив історик, науковий співробітник ГО «Інститут суспільних досліджень» Вадим Прокопов в ексклюзивному коментарі Інтернет-виданню «ДНІПРО. ГОЛОВНЕ».

«Перейменовано велику кількість вулиць, проспектів, інших об’єктів інфраструктури міста які містили в собі комуністичні назви, або прославляли чи натякали на більшовицьку ідеологію. Перейменоване й саме місто на нейтральну назву.

Звичайно, процеси перейменування проходили у 2015-2016 роках не просто і були жваві дискусії, наводились тези про великі матеріальні затрати від перейменувань. Натомість, на практиці вийшло значно простіше – при оформленні нових документів людина автоматично отримує нову назву. Вказівні позначки на вулицях, будівлях рано чи пізно мають оновлюватися через псування від часу. І відповідно їх замінюють з використанням вже нових назв», – відзначив Вадим Прокопов.

Повну декомунізацію міста можна завершити за декілька років, вважає він:

«З іншого боку на фасадах будівель залишається комуністична символіка – її деконструкція це вже певні витрати. Якщо провести ревізію всіх символічних «реліктів» комунізму їх задокументувати, розробити план по очищенню простору міста від них, щороку виділяючи певну невелику суму на ці потреби, то за декілька років фасадна декомунізація буде завершена».

За результатами опитування дніпрян, старими назвами топонімів скористуються за звичкою, але поступово переходять на нові.

«У Дніпрі, коли їдеш у громадському транспорті – зупинки оголошуються по-новому, люди поступово теж переходять на нові назви. Звісно використання старих назв залишається доволі широким, але радше через звичку, ніж через лояльність до комуністичного минулого. Наприклад, наша організація провела вуличне опитування «як ви називаєте центральний проспект». З опитаних значна кількість людей виявила знання факту перейменування, деякі могли детально розказати хто такі Карл Маркс та Дмитро Яворницький. Проблема полягає у тому, що люди часто не знайомі з історичними фактами не розуміють потреби декомунізації, та не усвідомлюють злочинів тоталітарного режиму», – сказав історик.

Дніпру та всій країні, за його словами, не вистачає широкої кампанії по інформуванню населення чому прибрали старі назви, і зробили нові.

«Хто такі ці «нові» постаті у назвах вулиць, за що ми славимо їх. На мою думку, цю кампанію мають вести як громадські організації і активісти, так і комунальні підприємства і державні установи. Держава може виділити заохочувальні гранти для створення документальних фільмів, науково-популярних статей, матеріалів по дослідженню і подоланню тоталітарного минулого.

Якщо казати про місцевий рівень то вже зараз є певні зрушення. У міської влади є проект парку тоталітарного періоду де планується висвітлення тоталітарної минувшини у музейній площині», – пояснив він.

Вадим Прокопов додав, що декомунізація та поширення правдивої історичної інформації є обов’язковою складовою національної безпеки.

 

За матеріалами видання Днепр.Главное