Щодо ініціативи перейменування Дніпропетровської області на Січеславську

Кожен населений пункт та територіальне утворення повинні мати свою назву, яка відповідає сучасним запитам та прагненням суспільства. В історії України частими були випадки, коли населені пункти та цілі області змінювали свою назву. Це було пов’язано з суспільно-політичними подіями, що впливали на адміністративну карту українських земель. У наш час, після Революції Гідності, українське суспільство нарешті усвідомило нагальну потребу реформ та їх першочергову важливість. У будь-якій справі оновлення має починатись з правильних визначень та правильних найменувань, з усвідомлення народом себе, власної історії, культури. Великим здобутком у цій сфері були перейменування вулиць та населених пунктів у різних областях України, які носили до цього комуністичні назви і у 2015-2016 роках отримали свої історичні назви. Частина назв має не тільки історичну причину, але й суспільну актуальність, апелює до української культури та традиції загалом. Наприклад, будувати нову європейську Україну логічно та доцільно у місті Дніпро (ця нейтральна назва була прийнята весною 2016 року), ніж у місті Дніпропетровськ, яке назване на честь більшовика Г.Петровського, який точно не прагнув будувати незалежну Україну, не кажучи про її європейськість та демократичність. Як відомо, більшовики спочатку захопили незалежну Українську народну республіку (УНР), а потім побудували антидемократичну тоталітарну державу, що не тільки пригнічувала особистість людини, але й викорінювала все українське. Відповідно, зараз на карті України залишається назва області – Дніпропетровська, яка містить в собі більшовицько-комуністичну складову.

Фото http://nashemisto.dp.ua

Пропонована нова назва – Січеславська область. Нагадаємо, що Січеславом називала місто Катеринослав (сучасний Дніпро) українська влада та суспільство під час революції та війни за незалежність 1917-1920 рр. Хоча, ця назва офіційно не була закріплена через внутрішні та зовнішні проблеми. Зазнавши агресії сусідніх держав, у першу чергу більшовицької Росії, УНР втратила Січеславський терен і врешті зазнала цілковитої поразки. З огляду сучасної агресії Росії проти України, українське суспільство не може допустити, щоб назви адміністративних одиниць мали в собі більшовицьку суть – суть агресорів столітньої давності.

Для перейменування Дніпропетровської області на Січеславську область є багато причин та аргументів. Ми їх можемо поділити на складові:

  1. Історичні – на території області існували усі головні козацькі Січі – Микитинська, Базавлуцька, Чортомлицька, Підпільнецька. Територія області становила центр запорозької вольності.
  2. Суспільно-важливі – існування на наших теренах традиційного козацького січового демократичного устрою актуалізується через назву Січеслав. Хоча ця демократія була не зовсім схожою на сучасну, головним був принцип січової рівності та виборності влади.
  3. Політичні – території області у часи козацтва були символічним форпостом християнського світу проти ворогів. Зараз м. Дніпро і область є форпостом супроти російської агресії. У свідомості активної частини громадян міста назва Січеслав, як міський топонім, давно закріпилася. Підтвердженням тому є існування громадських організацій, комерційних компаній та назв вулиць, назви яких містять імення Січеслав.
  4. Іміджеві – область є колискою козацької слави та виконує роль бастіону української державності на Сході. Це додатково працює на бренд регіону в Україні та світі.
  5. Економічні – розвиток бренду Січеславської області зможе привернути в регіон туристів та інтерес українців так і іноземців до козацьких фортець та поселень. Прикладом може бути фестиваль “Самар-Дніпро”, що проходить на околиці обласного центру на місці старого козацького поселення.

На завершення хотілося б згадати латинський вислів «omen – nomen», «ім’я це знак». Символи та імена часто мають великий зміст та спонуку – мотивацію до дії. Якщо українське суспільство і влада прагнуть будувати незалежну, сильну у всіх сферах державу, то починати треба зі зміни усвідомлення, зі зміни найменувань.

Директор
ГО «Інститут суспільних досліджень»                                                                      Прокопов В.Ю.