“Закон про п’ять колосків”: 85 років потому

7 серпня співробітник Інституту суспільних досліджень Ірина Рева прийняла участь у програмі “Наживо” на ДОДТРК 51 канал, що була присвячена трагічній річниці в історії українського народу.

Йдеться про постанову ВЦВК і РНК СРСР 1932 року «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відому у народі під назвою «Закон про п’ять колосків». Так зване “розкрадання майна” колгоспів каралося розстрілом, а за «пом’якшуючих обставин» – позбавленням волі на строк не менше 10 років. А фактично «Законом про п’ять колосків» людям заборонялось володіти продуктами харчування.

На підставі соцопитування, яке проводилось центром українознавства при Київському національному університеті ім. Т.Шевченка протягом 2003-2008 років (були опитані 1000 осіб яким у 1932-33 рр. було від 1 до 7 років, половина з респондентів жила в районах уражених Голодомором), дослідниця Ірина Рева стверджує, що у людей, що пережили Голодомор відбулась деформація психіки. Більшість опитаних жертв геноциду виявили підвищений рівень тривожності, депресивності, фобій, “страху жити” та неадекватної самооцінки.

Пані Ірина акцентує увагу, на ситуації геноциду – Голодомору, коли у людей формуються нові моделі поведінки, які залишаються з ними на все життя. Найбільш вираженими стають: уникання дії, страх перед владою, страх перед голодом. Сумним фактом виявилась ідентифікація з агресором, яка була присутня у опитаних жертв голодного насилля. Свідченням цього є те, що у більше половини опитаних виявилось відчуття відчуженості від України та, навіть, ворожості.

Ірина Рева доводить, що деформовані моделі поведінки набуті людьми під час Голодомору передаються через 4 покоління. Перед сучасними українцями стоїть завдання переосмислення цього досвіду та вироблення нових життєствердних поведінкових стереотипів. Інакше постгеноцидний синдром може стати нормою.