Зміна літочислення міст на основі археологічних даних. Міжнародний та український досвід

 Чирук Святослав

кандидат історичних наук

 

Пам’ятник легенді заснування Мехіко

Дата заснування міста є важливим елементом створення його образу для позиціонування у державі та світі. Вона може працювати на підвищення туристичної привабливості населеного пункту, культурного іміджу міста, поширення інформації про нього, рекламу продукції місцевих виробників тощо. Яскравим прикладом такої політики можна назвати Мехіко, яке позиціонує себе як місто-спадкоємець колишньої столиці імперії ацтеків – легендарного Теночтитлану[1]. Вказуючи на те, що місто бере своє коріння у 1325 році, коли виник Теночтитлан, а не у 1521 р., коли на його руїнах Іспанська імперія заснувала поселення європейського зразка, яке, власне, і отримало назву Мехіко, міська влада вирішила одразу кілька питань. По-перше, це дало змогу легітимізувати місто в якості столиці незалежної Мексики, продемонструвавши, що очільники міста та держави поважають місцеву культуру та історію (легітимність, у тому числі історична, є найважливішою опорою влади). По-друге, це рекламує Мехіко в якості найдавнішого міста Американського континенту. По-третє, вказівка на те, що місто є спадкоємцем Теночтитлану приваблює потенційних туристів, натякаючи на те, що у місті є цікаві музеї та багато атракційних історичних об’єктів[2], про що у іншому випадку вони б могли навіть не здогадатися. Більше того, на туристичний об’єкт було перетворено і саме заснування міста – пам’ятник цій події знаходиться у центральному парку Мехіко – Чапультепек.

Приклад Мехіко свідчить про те, що офіційна дата виникнення міста іноді суперечить реальній, бо не завжди, коли місто позиціонується як «новозаселене», воно дійсно таким є. Так, Санкт-Петербург виник на місці колишнього шведського міста Нюєна (сьогодні практично центральна частина міста – місце впадіння р. Охти в Неву) та шведської фортеці – Нієншанц, яку згодом переобладнали у російську фортецю Шлотбург. Існує чимало документальних підтверджень існування Нюєна та міського характеру цього поселення. Укріплення Нієншанц, поряд із яким виникло місто, шведи розпочали будувати у 1611 р[3]. Міський привілей (а отже – визнання його міського статусу), у тому числі – герб міста, Нюєну дали 20 вересня 1642 р.[4].

Герб Нієна, 1642 р.

Певний час (до 1651 р.) місто було столицею провінції Інгерманладія[5]. У ньому були церква та міське училище із дуже якісним рівнем освіти – викладали логіку, риторику, поетику та граматику[6]. У 1642 р. в місті вже нараховувалося 1130 мешканців, а на середину XVII ст. їхня чисельність наблизилася до 2000–2500[7]. Місто мало потужний економічний потенціал – з 1667 р. у ньому почав зароджуватися власний торгівельний флот, чисельність якого на кінець XVII ст. сягала 30–40 кораблів[8].

Отже, наявні дослідження, які аналізують склад його населення та особливості міського життя, проте міська влада не взяла це до уваги, хоча питання передатування і підіймалося окремими представниками інтелігенції[9]. Більше того, рештки фортеці Нієншанц у 2011 р. ледве не зруйнували через будівництво «Газпромом» т.зв. «Охта-центру»[10].

Вид на місто Нієн та фортецю Нієншанц. Др. пол. XVII ст.

 

 

 

Якби ми застосували підхід який існує у датуванні Санкт-Петербургу, наприклад, для Стамбулу, то мали б заявити, що історія міста починається з моменту його завоювання турками-османами в 1453 р., що, безперечно, є абсурдом. Це було б неможливо, бо у даному разі важко було б «перекреслити» і забути історію Візантію/Константинополя, а отже офіційне літочислення Стамбулу сьогодні ведеться з 667 р. до н. е. (заснування Візантію). Про те, що Санкт-Петербург міг би і мав би керуватися тим же самим принципом, що і Стамбул, свідчить, зокрема, приклад Нью-Йорку, який веде своє літочислення від голландських першопоселенців, а не захоплення міста англійцями у 1664 р. і його перейменування у Нью-Йорк. В якості дати заснування міста на офіційному рівні відзначають навіть не виникнення першого поселення (1613 р.), яке дало початок Мангеттену та голландському «Новому Амстердаму», а відкриття Мангеттену під час експедиції Генрі Гудзона на кораблях голландської Ост-Індської компанії у 1609 р.

Масштабне 400-річчя заснування міста голландцями святкували у 2009 р. На заходах була присутня Хілларі Клінтон (на той час – державний секретар США), голландський принц Вільям Олександр Клаус Георг Фердинанд (з 2013 р. – король), безліч голландських посадовців. Захід символічно демонстрував багатонаціональність Нью-Йорка. У минулому такі ж масштабні святкування відбувалися у Нью Йорку в 1959 та 1909 рр[11].

Точна дата виникнення міста нерідко є умовною, символічною, оскільки зі стовідсотковою точністю встановити вік виникнення міста, особливо коли його ґенеза представляла собою органічний процес, дуже складно. Це пов’язано із методологічними проблемами. Традиційно дата виникнення міст встановлювалася на основі першої згадки у письмових джерелах. Методологічно цей принцип походить із ХІХ ст., коли історики найбільш довірливо ставилися саме до письмових джерел, а географічно – із західної та південно-західної Європи, де є багато письмових джерел, які стосуються ранньої історії міст. Тим не менш, це далеко не ідеальний спосіб, оскільки до наших днів можуть зберегтись не всі документи, окрім того, перша письмова згадка про місто не є синонімом виникнення поселення. Місто може виникнути раніше (частіше) або навіть пізніше (рідше) першої письмової згадки. Прикладом пізнішої появи міста за письмову згадку є місто Мелітополь. У випадку Мелітополя фахівцями Інституту історії України було встановлено, що попри те, що місто фігурувало у цілій низці письмових джерел кінця XVIII ст. в цей час реально не існувало ані міста, ані якогось усталеного поселення. Наявність міста у документах була декларацією намірів, а не констатацією фактів[12], саме ж місто постало тільки у 1842 р. (а не в 1784 р., як вважалося) на місці заснованої в 1814 р. слободи Новоолександрівки, від якої і було рекомендовано починати відлік існування цього населеного пункту[13].

Серед інших методів датування міст називають також картографічні та лінгвістичні, проте їм притаманні ті ж самі вади – неповнота збереження джерел та неточність (особливо, у випадку лінгвістичного аналізу). Набагато більш перспективним видається археологічний підхід до датування, який почав активно використовуватися в Європі (особливо – в північній) починаючи з 1960–1970-х рр. Слід зазначити, що археологія міста (urban archeology) виокремилася в окрему галузь науки, яка вивчає зростання та розвиток міст.

Хоча археологічному підходу також притаманна певна умовність у визначенні конкретної дати заснування міста як і письмовим згадкам, він є більш об’єктивним. Археологія дає змогу зафіксувати факт існування поселення на цьому місці, що підтверджується археологічними знахідками та виявити, чи було воно безперервним. Цілком логічно, що цей метод датування міста став найбільш розповсюдженим у країнах, в яких зустрічається менше писемних згадок, що підтверджують писемні згадки про виникнення міст – у північній та східній Європі.

Історик Віталій Бабюх у виданні Інституту історії України – «Методика літочислення міст: світовий досвід» вказує, що існує кілька археологічних методів, які використовуються для встановлення дати виникнення міста: календарне датування (тобто визначення дати на основі написів на спорудах або монетах); типологічне датування (співвіднесення знайдених артефактів із іншими подібними артефактами, дата виникнення яких вже встановлена); стратиграфія (хронологічне співвідношення із певним шаром ґрунту); дендрохронологія (уточнення датування на основі деревних кілець, знайдених в розкопі); радіо вуглецеве датування (на основі ізотопу вуглецю 14С); визначення джерел сировини. Автор робить висновок, що «археологічні методи датування дають вченим найбільш повну картину у встановленні точних дат заснування (появи, виникнення) […] міст»[14]. До типологічного датування Пітер Сойер додає також стилістичне (мода на предмети певної форми у певний час)[15], а найкращим матеріалом археологічного датування вважає знайдення монет[16] (тобто календарне датування).

Зважаючи на те, що письмові джерела, особливо для давньої історії є достатньо добре вивченими, немає нічого дивного, що саме археологія останнім часом найчастіше приносить історикам нові факти щодо раннього розвитку міст, а отже і дати заснування поселень найчастіше переглядаються саме на основі археологічних даних.

Археологічні знахідки порушили питання про передатування: Риму, Берліну, Москви, Єрусалиму, Казані, Сміли, Коростеня та багатьох інших міст.

У випадку Риму питання про можливість передатування постало у 2014 р. після розкопок на римському Форумі. На сьогоднішній день місто датоване 753 р. до н.е., проте ця назва визначена на основі легенди, а не історичних фактів. Під час розкопок археологам вдалось виявити рештки стіни, датованої (на основі визначення сировини) на 100 років раніше за наявну дату. Тим не менш, до перегляду дати заснування міста це не призвело, імовірно, з комерційних міркувань (дата заснування Риму надзвичайно міфологізована)[17].

Археологічні розкопки 2008 р. продемонстрували, що як мінімум на 45 років старшим за офіційну дату свого заснування є Берлін. Офіційною датою виникнення міста вважається 1237 р. (перша згадка про населений пункт у письмовому джерелі), проте під час земляних робіт археологи розкрили дерев’яний брус з стародавнього земельного підвалу. Він був у надзвичайно доброму стані, пробувши близько 100 років під водою. За допомогою отриманого зразка вчені змогли встановити, що він датується 1192 р. А у 2012 р., коли місто святкувало свій 775-річний ювілей (відштовхуючись від дати 1237 р.), були знайдені рештки будинків 1174 р. Інформацію про те, що місто, імовірно, є старшим[18] (та статтю про археологічні розкопки, які це підтверджують)[19], розмістили на офіційному сайті міста, у якій, зокрема, зазначили, що історики вже давно дійшли висновку, що дата 1237 р. (перша згадка в документі) є випадковою, тоді як насправді місто є старшим.

Постійних уточнень на основі нових археологічних даних зазнає дата заснування Єрусалиму. Останнє суттєве уточнення відбулось у 2016 р., коли Управління ізраїльських старожитностей (The Israel Antiquities Authority) повідомило про відкриття найдавніших відомих залишків стародавнього поселення на місці сучасного Єрусалиму, що налічує близько 7000 років. За свідченням археологів, до розкопок вважалося, що ця територія була заселена між 3000–2800 рр. до н.е.[20] (тобто місто «задавнили» приблизно на 2000 років). Під час розкопок виявили два будинки з добре збереженими залишками та підлогами. У будинках були знайдені керамічні посудини, кременеві інструменти (дрібні серпові лопатки для збирання зернових культур, долота та поліровані осі для будівництва, свердли та шипи, шліфувальні інструменти тощо) та базальтова чаша. На думку археологів, які працювали над розкопками, відкриття, яке включає в себе складні архітектурні споруди та цілу низку різноманітних інструментів, вказує на процвітаюче поселення[21].

Москва досі вважає датою заснування 1147 р., коли місто було вперше згадано в Іпатіївському літописі, проте це є умовною датою, тоді як археологічні розкопки постійно вказують на те, що місто насправді є старшим, аніж вважається. Наприклад, розкопки поховань у 2013 р. виявили, що місто можна вважати старшим як мінімум на 100 років[22].

Археологічні дані також підтвердили більш старший вік заснування Коростеня (Житомирська обл.)[23].

Окрім того, що є безліч прикладів, коли офіційна дата заснування міста піддається сумнівам і критиці на основі археологічних досліджень, існує також чимало прикладів, коли археологічні дані призводили і до офіційного передатування міст.

В Україні можна згадати, наприклад, місто Смілу Черкаської області. У 2009 р. міська рада задавнила заснування міста на 145 років. Приймаючи рішення (прийнято одностайно), Смілянська міська рада керувалася висновками археологічних досліджень, які велись з 1990 року, Національного союзу краєзнавців України та кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»[24].

У 2005 р. на основі археологічних знахідок було передатовано місто Казань (Республіка Татарстан) (засноване близько 1005 р.). Цьому передували масштабні археологічні підготовчі роботи. Як зазначає В. А. Бабюх, археологічні розкопки в Казані тривали з 1950-х років. Протягом 1974–1978 рр. проходили розкопки найстаровиннішої частини міста. Окрім того, було виявлено, що дата 1177 р. була випадковою пізньою вставкою редактора-переписувача літопису. З 1994 р. розпочались нові масштабні розкопки. Було знайдено масові скупчення предметів Х ст. Для аналізу датування окремих предметів були підключені  дослідники і лабораторії різних міст та країн (Санкт-Петербург, Відень, Берлін)[25]. Використавши типологічний метод, вчені дійшли висновку про міський характер поселення Х ст.

Археологія прислужилася до передатування міст також на півночі Європи. У 2012 р. Археологи Норвезького інституту культурної спадщини (Norsk institutt for kulturminneforskning, NIKU) засвідчили існування міста Тьонсберг (Tønsberg) за часів т.зв. «епохи вікінгів» (8-11 ст.). На це вказує культурний шар 900-х років, який підтвердив існування на цьому місці торгівельного центру. До цього вважалося, що місто було засноване у 1100 р., а перша письмова згадка про місто взагалі відноситься до 1120 р[26]. На сьогоднішній день офіційною датою заснування міста вважається 871 р., що зазначено на офіційному сайті міста[27], а отже, археологічні знахідки підштовхнули міську владу змінити офіційну міську хронологію.

Проте найбільш помпезно відбулось передатування міста Райб (Ribe) у Данії. Іще раніше місто вважалося найдавнішим у Данії, а його заснування відносили до кінця VIII ст. н.е., проте археологічні дані підтвердили, що місто є старшим принаймні на 100 років. Археологічні розкопки було проведено ще у 1985–1986 рр. археологом Стігом Йенсоном (Stig Jensen), проте він не встиг проаналізувати матеріали через свою смерть. Вже пізніше, у 2000-х роках вони були опрацьовані археологом Сарою Круа (Sarah Croix). Розкопки проводились на вул. св. Миколая, де були знайдені ознаки торгівельної та ремісничої діяльності. Згодом Сара Круа також змогла довести, що місцевий населений пункт слугував не тільки в якості короткочасної сезонної зупинки для моряків, а був постійним поселенням[28].

Керуючись цими фактами, офіційна дата заснування міста була переглянута. На офіційній сторінці міста Райб[29] в якості першої дати значаться 704-710 роки і вказано пояснення, що це – найдавніші сліди торгівлі та ремісничої майстерності з вулиці св. Миколая (тобто це чітка вказівка на розкопки Стіга Йенсена на цій вулиці). Відштовхуючись від цієї дати у 2010 р. місто відсвяткувало грандіозний 1300-річний ювілей. До ювілею міста у співпраці з Данським центром міської історії було видано чимало книг про історію міста Райб. Святкові заходи тривали протягом усього року і почалися навіть раніше, у грудні 2009 р.

Серед них можна назвати:

·        Виконання опери Верді «Травіатта» (Данська королівська опера);

·        Проведення у місті телевізійного конкурсу кухарів;

·        9-денний ярмарок вікінгів;

·        Театральний фестиваль для дітей та юнацтва;

·        Фестиваль анімації;

·        Культурна ніч;

·        Фотовиставка;

·        Фестиваль хостелів тощо[30].

Слід зазначити, що всі передатування та навіть спроби перегляду офіційних дат заснування міст завжди були добрими медіа-подіями, які допомагали привернути увагу до міста. Про маленьке місто Райб писало велике та поважне видання «The Copenhagen Post», не кажучи вже про те, що ця новина облетіла безліч найрізноманітніших сайтів. Про те, що Берлін може виявитися старшим, аніж вважалося писали «Die Zeit», «Associated Press», «NBC News». Про Єрусалим – «Newsweek Europe» і багато інших (зокрема, практично всі великі російські видання) тощо.

Висновки: Офіційна дата заснування міста не є чимось непорушним і може переглядатися, чому є чимало прикладів як в українській, так і у світовій практиці. Найчастіше передатування міст відбувається на основі археологічних даних. Саме археологія, а не письмові згадки, може продемонструвати найбільш об’єктивну картину існування міського осередку, довести чи спростувати його міський статус, наявність або відсутність безперервного поселення.

Дата виникнення міста є частиною його іміджу. Вона може допомагати поширювати інформацію про нього, його туристичний потенціал, а її зміна у випадку неправильного літочислення може сприяти історичній легітимації міської влади та бути добрим інформаційним приводом і культурним поштовхом.

Перелічені вище аспекти безпосередньо стосуються і міста Дніпро. Прийнята на сьогоднішній день дата заснування міста (1776 р.) не відповідає реальності, а саме – наявності безперервно існуючих поселень міського типу на території сучасного мегаполісу, між якими та містом існує генетичний зв’язок, що підтверджується письмовими, археологічними та топонімічними відомостями. Зміна літочислення міста, апеляція до козацької спадщини може допомогти його визнанню в якості органічного українського урбаністичного центру, сприяти популяризації інформації про козацьку добу в історії Дніпра. Ці обставини можуть допомогти зосередити у Дніпрі як внутрішні (козацька доба, Запорізький край), так і міжнародні (місця литовської та польської спадщини, військової історії) туристичні потоки.

Посилання

 

[1] Celebran fundación de México-Tenochtitlan [Електронний ресурс] // Noticieros Televisa. 2012-07-26. – Режим доступу: http://noticierostelevisa.esmas.com/df/479302/celebran-fundacion-mexico-tenochtitlan/

[2] Mexico History [Electronic resource]. – Access mode: https://www.mexicocity.com/v/history/

[3] Кюнг. Э. Нюен – центр транзитной торговли в устье Невы (1632–1703) // TUNA. Спецвыпуск  по истории Эстонии с 17 по 20 век. Тарту – Таллин, 2006. – С. 20.

[4] Там само. – С. 24.

[5] Там само.

[6] Лотман П. Забытый новый город // TUNA. Спецвыпуск  по истории Эстонии с 17 по 20 век. Тарту – Таллин, 2006. – С. 45–47.

[7] Кюнг. Э. Нюен – центр транзитной торговли в устье Невы (1632–1703) // TUNA. Спецвыпуск  по истории Эстонии с 17 по 20 век. Тарту – Таллин, 2006. – С. 28.

[8] Там само. – С. 35–36.

[9] Ингрия. Оккупированный русскими Нюен неофициально празднует 400-летие своего основания [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.kavkazcenter.com/russ/content/2011/06/30/83040/ingriya–okkupirovannyj-russkimi-nyuen-neofitsialno-prazdnuet-400-letie-svoego-osnovaniya.shtml

[10] Арбитраж отказал ОДЦ “Охта” во взыскании с археологов 75 млн руб. // РИА Новости. Россия Сегодня. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ria.ru/incidents/20110901/428213866.html

[11] Shulman R. New York Celebrates 400th Anniversary of Dutch Founding the City // Washington Post. – September 9, 2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/content/article/2009/09/08/AR2009090803293.html

[12] Верменич Я. В. Історична урбаністика в Україні: теорія містознавства і методика літочислення / НАН України. Інститут історії України; Сектор теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики. — К.: Інститут історії України, 2011. — С. 127.

[13] Там само. – С. 128.

[14] Бабюх В. А. Методика літочислення міст: світовий досвід / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2009. – С. 32.

[15] Сойер П. Эпоха викингов. – Евразия, СПб, 2006. – С. 89.

[16] Там само – С. 82.

[17] Archaeologists’ findings may prove Rome a century older than thought // The Guardian. 13 April, 2014 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.theguardian.com/world/2014/apr/13/archaelogists-find-rome-century-older-than-thought

[18] Berlin ist älter als gedacht: Hausreste aus dem Jahr 1174 entdeckt [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.berlin.de/aktuelles/berlin/2674414-958092-berlin-ist-aelter-als-gedacht-hausreste-.html

[19] Die älteste Sau Berlins: Die Hauptstadt ist älter als gedacht [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.berlin.de/aktuelles/berlin/2675667-958092-die-aelteste-sau-berlins-die-hauptstadt-.html

[20] Wootliff R. Jerusalem was inhabited as far back as 7,000 years ago, archaeologists find [Електронний ресурс] // The times of Israel. February 17, 2016. – Режим доступу: http://www.timesofisrael.com/jerusalem-was-inhabited-as-far-back-as-7000-years-ago-archaeologists-find/

[21] Moor J. 7,000-Year-Old Town Unearthed in Jerusalem [Електронний ресурс] // Newsweek. 2.17.2016. – Режим доступу: http://www.newsweek.com/7000-year-old-town-unearthed-jerusalem-427515

[22] Бойко А. Москва оказалась старше на целый век [Електронний ресурс] // Комсомольская правда. 4 Апреля, 2013 г. – Режим доступу: http://www.msk.kp.ru/daily/26057.4/2967702/

[23] Археологи на пороге научного открытия: древний Коростень старше, чем до сих пор считалось [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zhzh.info/news/2013-08-15-16639

[24] Город Смела оказался на 145 лет старше, чем считалось [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.liga.net/news/society/454875-gorod-smela-okazalsya-na-145-let-starshe-chem-schitalos.htm

[25] Бабюх В. А. Методика літочислення міст: світовий досвід / НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2009. – С. 65–68.

[26] Norway’s oldest city even older than thought [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newsinenglish.no/2012/06/05/norways-oldest-city-even-older-than-thought/

[27]Fakta om Tønsberg [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.tonsberg.kommune.no/administrasjon/fakta-om-tonsberg-kommune/fakta-om-tonsberg.2429.aspx

 [28] Oldest Danish town possibly older [Електронний ресурс] // Copenhagen Post. 15 December, 2014. – Режим доступу: http://cphpost.dk/news/oldest-danish-town-possibly-older.html

[29] Ribe History Timeline [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.visitribe.com/ln-int/south-jutland/attractions/ribe-history-timeline

[30] Ribe celebrates its 1300th anniversary in 2010-Ribe 1300 års jubilæum [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.danhostel.org/2009/12/12/ribe-celebrates-its-1300th-anniversary-in-2010/#.WYfQSFElHIU