Категорії «Історія України»

Російський вояк у запорозьких Вольностях XVIII століття: “свій”, “інший” чи “чужий”?

Нещодавно у Книгарні “Є” відбулась лекція Олега Репана к.і.н., доцента ДНУ, співробітника Інституту суспільних досліджень. Темою був “Російський вояк у запорозьких Вольностях XVIII століття: “свій”, “інший” чи “чужий”?” Постійна військова присутність Росії на теренах запорозьких козаків починається з кінця XVII століття, з побудови на місці поселення Самарь Богородицької фортеці. Значно збільшилася кількість російських укріплень в …

Відеоінтерв’ю: “Символіка козака Мамая: Походження”

Яким є походження козака Мамая? Ґенеза образу від скульптур бронзової доби до калмицького буддизму. Григорій Лукич Іващенко – культуролог, історик, художник. Займається вивченням картярської традиції в українській культурі (автор книги “Нехай козириться! Гральнi карти в Icторичному i культурному контекстах”- Д,: “Арт-Прес”, 2004). Також досліджує феномен картин “Козак Мамай”. Автор серії художніх мініатюр з сучасним трактуванням …

Документальний відеофільм “Січеславщина козацька”

Інститут суспільних досліджень у 2009 році організував зйомку документального фільму “Січеславщина козацька”. Об`єктами зйомок стали такі відомі історичні місця, як Новий Кодак, Нікопольський район, Жовті Води. Також у фільмі зібрані свідчення дніпропетровських етнографів та істориків, зокрема Олега Репана, старожила села Капулівка Леоніда Бурди, котрий очолює благодійний козацький фонд імені Івана Сірка, та кандидата історичних наук, …

Дозвілля та свята у житті учасників руху ОУН і УПА на Закерзонні 1943-1947 років

Прокопов Вадим Інститут суспільних досліджень Автор досліджує повсякдення УПА та ОУН на Закерзонні. Стаття присвячена практикам дозвілля та свят учасників визвольного руху на Лемківщині, Холмщинні, Надсянні. Описані варіанти проведення повстанського дозвілля. Проаналізовані різноманітні свята у підпільному середовищі і особливості їх відзначення. The article deals with holidays and free time of participants of the movement of …

Скам’яніле обличчя застою. Скільки років декомунізованим пам’ятникам Дніпра?

Святослав Чирук, к.і.н., співробітник Інституту суспільних досліджень Пам’ятники, споруджені на честь царів і їх слуг, і такі, що не представляють інтересу ані з історичної, ані з художньої сторони, підлягають зняттю з площ та вулиць і, частково, перенесенню на склади, а частково, використанню утилітарного характеру. Декрет «Про зняття пам’ятників, споруджених на честь царів і їх слуг, …

Йоханан Петровський-Штерн: Євреї та Хмельниччина, свідчення Натана Ганновера

Професор Північно-Західного університету (Іллінойс, США) Йоханан Петровський-Штерн дав розлоге інтерв’ю Інституту суспільних досліджень на актуальні та дражливі теми для україно-єврейських відносин. А саме, про долю євреїв часів повстання Б. Хмельницького, про причетність Симона Петлюри до єврейських погромів у 1919 році, про ставлення Нестора Махна до євреїв. У першій частині інтерв’ю Й. Петровський-Штерн подав наукову точку …

Стара Самарь: проблеми та перспективи створення історико-культурного комплексу

Share List Панченко В.Г.   Сучасні стрімкі урбанізаційні процеси, поряд з підвищенням рівня міграцій населення, зумовлюють концентрацію технологічного, інтелектуального, людського та економічного потенціалу у містах. Загальносвітові тенденції на тлі глобалізаційних процесів сприяють мобільності ресурсів, передусім людських, у зв’язку з чим на одне з перших місць вийшов критерій комфортності середовища для людини. В умовах, що склалися …

Я. Г. Кухаренко и казачья колонизация Закубанья на заключительном этапе Кавказской войны

Я. Г. Кухаренко и казачья колонизация Закубанья на заключительном этапе Кавказской войны

Заселение казаками Закубанья и Черноморского побережья стало важной составляющей стратегии русского командования в войне на Северо-Западном Кавказе. Казачья колонизация должна была стать действенным средством в достижении основной цели — покорение горцев. Но одновременно, она стала и трагической страницей в истории кубанского казачества, основой которого было славное Черноморское войско.

Кубанские казаки в освобождении Одесщины

В 2010 году весь мир отметит 65-летие окончания Второй мировой войны. С каждым годом остается всё меньше участников и свидетелей той страшной трагедии. Но, к сожалению, сегодня в канун Победы и в Украине, и в России, да и вообще на всем «постсоветском пространстве» проводятся попытки (во многом успешные) фальсификации истории вообще, и истории Великой Отечественной войны, в частности. То тут, то там всё чаще раздаются голоса, призывающие к пересмотру результатов Великой Победы. Со страниц газет и журналов, с экранов телевизоров на сознание людей не знавших и не видящих тех событий мутным потоком льётся неправда.

Из истории одной переписки, или Нужны ли украинцы Кубани Генеральному консульству Украины в Ростове-на-Дону?

Кубанские украинцы, как и украинцы вообще, народ уникальный, имеющий историческую закваску жизнестойкости, а потому способный выживать, сохраняя свою национальную идентичность практически при любых обстоятельствах. И главное, умеющий метко, по народному, характеризовать жизненную ситуацию. Не случайно, о щедрых обещаниях украинских чиновников, которые никогда не выполняются, на Кубани, как впрочем и в Украине, часто говорят: «Обіцяв пан: “кожух дам!”, та тіки слово тепле»…