Нові підтвердження існування Старої Самарі.

К.і.н., доцент Олег Репан

Краєзнавчі зацікавлення мого колеги, Валерія Кас’яненка, переважно зосереджені на такому об’єкті як Кам’янка Старожитня (Лівобережна). Обстежуючи різноманітні мапи, він натрапив на дві карти України відомого французького картографа Ніколя Сансона (Nicolas Sanson,1600-1667), на яких зображені цікаві об’єкти в гирлі р. Самара.

Відомо, що Сансон брав за основу карти Ґійома Боплана. Автор підготував одну карту, яку назвав «Cimmeria quae postea Scythia Europaea seu Parua Scythia» для зображення більш архаїчного часу та другу карту для середини XVII ст. («Tartarie Europeenne ou Petite Tartarie ou sont Les Tartares du Crim, ou de Perecop, De Nogais, D’oczacow, et de Budziak»). Це помітно за торговельними шляхам, які не змінилися, хоча друга карта містить значно більшу кількість об’єктів. Карти датуються 1666 та 1665 роками відповідно.

Отже, у гирлі річки Самара, на її правому березі обидві карти містять позначки, які не мають підпису. Абсолютно чітко на цьому місці локалізовано поселення Самарь, завдяки дослідженням археологів Дніпровського національного університету. Згодом тут постали Богородицька фортеця та Старосамарський ретраншемент. На цьому таки місці бачимо позначку на карті Б. Ваповського, яка створена у другій половині 1520-х років. Позначка на картах Н. Сансона, розташована біля гирла Самари і вона ідентична позначкам, якими він означає інші поселення, як, наприклад, Полтаву. Таким чином, ми маємо справу ще з одним картографічним підтвердженням існування поселення Самарь.