Підсумки дослідження Молюхова Бугра у 1992-2005 рр.

Нераденко Т.

Підсумки дослідження Молюхова Бугра у 1992-2005 рр.

За час розкопок досліджено 476 м2 при загальній площі поселення приблизно 600 м2, що дозволяє вже сьогодні створити відносно цілісну картину давнього поселення, яке було заселено з другої половини V до початку другої чверті III тисячоліття до н.е.

Під час розкопок була відкрита та досліджена система об`єктів, які ми назвали ровами. На карта-схемі розкопаної території Молюхова Бугра видно, що два рови розташовані на південно-західній, західній та північній околицях поселення. Між ним є прохід, що веде на західну околицю поселення. Ще один рів перерізає поселення майже посередині в напрямку південний схід – північ та перетинає рів на північній околиці поселення. І хоча частина поселення ще не досліджена, розвідувальні шурфи № 3 і 7 дозволяють говорити про існування рову і тут. Поселення було розташоване на підвищеній піщаній дюні в оточенні боліт та річних проток, які під час весняних паводків загорожували затопленням. На нашу думку, рів, що був виритий на околицях поселення, відігравав, насамперед, захисну роль, а також слугував господарчими ямами, куди мешканці поселення викидали розбитий посуд, відпрацьовані знаряддя праці, кістки тварин. Рови мають, як правило, нерівні східцевидні стінки та лінзоподібне дно, що обумовлено м`яким піщаним ґрунтом. Глибина рову сягає в різних місцях 105-140 см при ширині на рівні передматерикового горизонту 75-110 см. Дослідження культурного шару ровів дозволяє віднести їх до періоду енеоліту (друга половина IV – перша чверть III тис. до н.е.), коли на поселенні мешкали пастушачі середньостогівські племена. Хоча не виключено, що останні при облаштуванні свого поселення використали досвід своїх попередників – племен дніпро-донецької культурно-історичної спільності доби неоліту (друга половина V – перша половина IV тис. до н.е). Адже відрізок рову, що проходить по західній околиці поселення, має в своєму культурному шарі досить багато артефактів періоду неоліту.

Окрім системи ровів на поселенні виявлено та досліджено 14 господарчих ям, які відносяться до різних історичних періодів – неоліту, енеоліту, ранньозалізного віку, пізнього середньовіччя. Вони дали також цікавий археологічний матеріал.

В центральній частині дюни, між західним та центральним відрізками рову, в передматериковому прошарку було виявлено також три об`єкти однакової підовальної форми, що є, можливо, залишками трохи заглиблених споруд шалашеподібного типу. Культурний шар дозволяє віднести їх до енеолітичного періоду та інтерпретувати як житла пастушачих племен, що займалися в заплаві Тясмину розведенням свійських тварин. Адже інших житлових комплексів на поселенні не виявлено. Карта-схема.

Під час розкопок поселення у 1999 р. нами був відкритий давній могильник. На сьогодні досліджено п`ять його поховань. Чотири поховання здійснені за обрядом середньостогівських племен доби енеоліту: на спині, з підігнутими ногами, з витягнутими руками,! кісті яких подекуди покладені в області живота, орієнтація в цілому на південний схід – поховання №№ 1, 2, 3, 5. Супроводжуючий інвентар зафіксований лише в похованні № 1 та 3 і представлений пронизками із кісток та зубів тварин. П`яте поховання (№ 4) було груповим та складалося із трьох кістяків: двоє похованих лежали головою на північ, тримаючись руками, третій лежав в їх ногах і був орієнтований на південний схід. Останній кістяк, до речі, був зруйнований і зберігся неповністю. Всі поховання здійснені в західній та північно-західній частині поселення, два – всередині між західним та центральним відрізками рову, інші – за ровом. Під поховання № 2, 4, 5 простежені підстилки, що залишили плями чорнуватого ґрунту. (Карта-схема)

Загальна кількість знайденого археологічного матеріалу становить близько 50 тисяч знахідок, які поділяються на кільки категорій: кераміка, крем`яні, кам`яні, кістяні, рогові, мідні вироби. Всі вони, за винятком фрагментів кількох імпортних горщиків та предметів із кременю і міді, виготовлялися на поселенні. Про це свідчать шматочки необпаленої глини зі слідами пальців гончаря, нуклевидні уламки та сколи кременю, кварциту, пісковику та ін.

Кількісний склад основних категорій археологічного матеріалу з Молюхова Бугра виглядає таким чином: фрагменти кераміки – 19166, крем`яний інвентар – 11944, кам`яні знахідки – 2811, вироби з кістки та рогу – 62, мідні предмети – 5.

Численні фрагменти кераміки характеризують глиняний посуд неолітичної (3688 фрагментів) та енеолітичної (9861) доби. В епоху неоліту на Молюховому Бугрі був поширений широко відкритий горщик з прямими невисокими вінцями, зі слабо профільованими стінками, з гострим (або яйцеподібним) та плоским дном. В другій половині V тис. до н.е. тут виготовляли посуд з домішкою трави, який орнаментували переважно лінійно-прокресленими і гребінцевими композиціями. В першій половині IV тис. до н.е. його змінив глиняний посуд з домішками піску, що прикрашався переважно вугластими лінійно-геометричними композиціями скорописних трикутних наколів зубчастого штампу. Для кінця V – початку IV тис. до н.е. фіксується проміжна група кераміка з домішками дрібнотовченої трави і піску, яка прикрашалася переважно гребінцевим та накольчастимстим орнаментом.

Поява в Потясминні першої керамічної групи пов`язана з проникненням сюди племен буго-дністровської культури, міграція яких припадає на середину V тис, до н.е. Зміна в технології виготовлення та орнаментації кераміки на початку IV тис. до н.е, пояснюється проникненням в Потясминня дніпро-донецьких племен, які принесли з собою іншу керамічну культуру.

На початку другої половини IV тис. до н.е. мешканці Молюхова Бугра починають виготовляти кераміку з домішками товченої черепашки, прикрашаючи її переважно гусеничним та шнуровим орнаментом. Зміна в технології та орнаментації кераміки знову пов`язана з міграцією в Потясминня нових племінних груп середньостогівської культурно-історичної спільності. Характерним типом в цей час стає плечистий гостродонний горщик з високим циліндричним вінцем. Відомі також невисокі плоскодонні горщики, невеликі миски з округлим лощеним дном, мініатюрні чашечки. Специфічні риси кераміки з Молюхова Бугра (переважання посудин з плавним переходом від вінця до тулуба, велика кількість плоскодонного та ін.) дозволили нашому попереднику В.М. Даниленку виділити окрему молюховобугорську групу як локальний варіант давньоямної культури.

Серед інших глиняних виробів енеолітичного горизонту поселення — поодинокі пряслиця із стінок горщиків (5 знахідок), які свідчать про розвиток на поселенні примітивного ткацтва, кулька, статуетка черепашки, фрагменти зооморфних та інших глиняних виробів (22 знахідки), які могли бути культовими предметами або іграшками.

Привертає увагу невелика група кераміки, що характеризує трипільський імпорт: 28 фрагментів канюльованого, 117 – во­христого без розпису, 46 – кухонного посуду, що характеризують зв`язки мешканців Молюхова Бугра із західними сусідами. Саме завдяки ним на поселенні з`явився плоскодонний посуд.

Досить великою категорією археологічних знахідок на Молюховому Бугрі є крем`яний інвентар, який представлений готовими виробами та відходами виробництва. До перших відносяться скребки різних форм (1068 знахідок), ножевидні пластини для складових знарядь (1490 знахідок), ножі, ретушери, долота, пилки, резчики, скобелі та інші знаряддя (92 знахідки), вістря стріл (57 знахідок), сокира, серп. Другі представлені сколами, відщепами, лусками (9383 знахідки), нуклевидними уламками та нуклеусами (302 знахідки), заготовками (48 знахідок). Більшість крем`яних знарядь формувалася в техніці однобічної ретуші, яка представлена безсистемними сколами по краю виробу. Іноді краї знаряддя підправлялися більш дрібною регулярною ретушшю. І лише поодинокі вироби (вістря стріл) виготовлялися в техніці двобічної оббивки і ретушування. Велика досконалість просте­жується в техніці розщеплення кременю і виготовленні ножевидних пластин, які представлені кількома видами: без ретуші, з одним або обома ретушованими краями, трикутні або трапецієвидні в розрізі, плоскі, високі, трохи вогнуті. В цілому крем`яний інвентар Молюхова Бугра має мікролітичний характер. Крем`яні вироби з поселення важче, ніж кераміку, чітко розділити на неолітичні та енеолітичні вироби, адже енеолітичні могли легко проникнути в глибину піщаної дюни в неолітичний горизонт, в той же час неолітичні могли так саме легко опинитися у верхніх прошарках внаслідок руйнації неолітичного горизонту енеолітичними об`єктами. Але досвід польового дослідження Молюхова Бугра та співставлення його матеріалів з іншими пам`ятками неоліту та енеоліту України, дозволяють виділити неолітичні та енеолітичні типи крем`яних виробів. До перших відносяться невеликі олівцеподібні нуклеуси, середні та мікролітичні скребки, скребки на відщепах, невеликі пластини-вкладиши зі скошеним кінцем, з трисхилою спинкою, з затупленим краєм, мікролітичні пластини, високі та видовжені трапеції вкладиши кукрекського типу, мініатюрні вістря стріл та ін. До других – великі конусовидні та призматичні нуклеуси, великі ножевидні пластини, пластини-ретушери, свердла, резчики, проколки, скобелі, вістря стріл кількох типів, долотовидні знаряддя, великі та середні скребки різних видів. Імпортними предметами є крем`яні серп та сокира, виконані у досконалій техніці двобічної обробки та ретушування.

До кам`яного інвентарю належать зернотерка та її фрагменти, камені-розтиральники, точильні камені, “утюжки”, скребачки, ножеподібні знаряддя та ін. Вони виготовлялися переважно із кварциту (2224 знахідки) та пісковику (772 знахідки). Унікальною є знахідка “човника” із талькового сланцю, який за рипущеннями міг використовуватися для полірування стріл, шліфування шил та інших дрібних кістяних виробів. Цікаві знахідки шматочків крупнозернистого граніту (669 знахідок), які могли використовуватися як камені для вогнища.

Мідні вироби на Молюховому Бугрі представлені 5 знахідками: ножем, шилом, фрагментами трьох виробів, один з яких нагадує частину вістря стріли листоподібної форми з черешком. Всі вони є імпортними предметами. Метал ножа за результатами хімічного аналізу виявився дуже близьким до металевих виробів Балканського регіону. [4,116].

Вироби з кістки та рогу представлені в основному фрагментами рогових мотик (32 знахідки) та кістяними проколками (30 знахідок). Будучи нечисленними знахідками, вони мають велике значення для характеристики господарчої діяльності Молюхова Бугра. Наприклад, рогові мотики свідчать про зародження примітивного землеробства в епоху енеоліту. Унікальною знахідкою є псалій, призначений для кріплення вудил до оголов`я коня. До речі, за В.М. Даниленком, скотарство мешканців Молюхова Бугра на початку III тис. до н.е. мало конярський характер.

Під час дослідження культурного шару поселення зібраний величезний остеологічний матеріал (більше 60 тисяч знахідок), який складається із великих, середніх, невеликих та дрібних кісток та їх фрагментів. Проведено його часткове дослідження, що дозволяє пробити попередні висновки [5, 40-43].

В епоху неоліту на Молюховому Бугрі були відомі із домашніх – бик, вівця, коза, кінь (55 %), із диких тварин – бобер річковий, кабан, олень благородний, косуля європейська, лось, із інших видів – риба, черепаха, водоплавні птахи (45 %). Привертає увагу переважання свійських тварин над дикими, а також пере­важання серед свійських тварин – коня, чому поки що не має | аналогів на сусідніх територіях.

В епоху енеоліту мешканці Молюхова Бугра розводили коней, биків, овець, кіз, свиней, собак (45 %). Полювали на косулю, кабана, бобра, благородного оленя, лося, тура, зайця, лисицю, бурого ведмедя, лісового кота, хутрових звірів, видру, борсука, хорька, лева (55 %). Привертає увагу перевага диких тварин над свійськими, що свідчить про значну роль мисливства в житті мешканців поселення, серед свійських тварин – коня.

Проведено радіовуглецевий аналіз за методом С-14, який дозволяє більш ґрунтовно датувати археологічні матеріали Мо­люхова Бугра. Для неоліту він дав такі дати: 4390 + 80 р. до н.е., 4160 ± 80 р. до н.е., 3955 + 70 р. до н.е. [6.100]. Дати для енеоліту три вміщуються в другу половину IV тис. до н.е. [7].

Археологічне дослідження Молюхова Бугра буде продовжено. Сьогодні проводиться антропологічне вивчення поховань могильника (Потехіна І.Д.), археозоологічне вивчення остеологічного матеріалу (Журавльов О.П.), ізотопна експертиза за методом С-14 (Ковалюх М.М.) та інші спеціальні дослідження. По завершенні археологічних розкопок поселення, вони дозволять дати всебічну характеристику матеріальної та духовної культури мешканців Молюхова Бугра та запропонувати історичну реконструкцію доби неоліту та енеоліту в Потясминні.

Посилання

1. Тереножкин А.И. Поселений й городища в бассейне р. Тясмина // КСИИМК. – Вып. 43. – 1952.

2. Даниленко В.Н. Археологические исследования 1956 г. Чигиринском районе // КСИА. – Вып. 8, 1959.

3. Нераденко Т.М. Кераміка Молюхова Бугра // Археологічні дослідження на Черкащині. – Черкаси, 1995.

4. Нераденко Т.М. Розкопки на Молюховому Бугрі в 1994 році / Археологічні дослідження в Україні 1994-1996 рр. – К., 2000.

5. Журавльов О.П, Маркова Е.В. Остеологічні матеріали поселення Молюхів Бугор // Археологічні дослідження в Україні 1994-1996 рр. – К., 2000.

6. Котова Н.С. Неолитизация Украины. – Луганск, 2002.

7. За надану інформацію ми вдячні Котовій Н.С.


Стаття надрукована у збірці «Чигиринщина: історія і сьогодення. Матеріали науково-практичної конференції 17-18 травня 2006 року». – Черкаси: «Вертикаль», видавець ПП Кандич С.Г., 2006 – с.29-35.